Таїнство Єлеосвячення (Соборування) є таке священнодійство, в якому при помазанні тіла особливим освяченим єлеєм (олією) на хворого закликається благодать Божа, яка зцілює духовні та тілесні недуги. Назва «Соборування» походить від того, що за давньою церковною традицією це Таїнство має звершуватися «собором» — зібранням кількох священників (за уставом — сімома), хоча в разі потреби його може одноосібно провести й один пастир.
Це Таїнство було встановлене Самим Господом Ісусом Христом, Який, посилаючи Своїх учнів на проповідь, дав їм владу лікувати хвороби. Святий євангеліст Марко свідчить, що апостоли «багатьох недужих мазали єлеєм і зцілювали». Єлеосвячення спрямоване на відновлення внутрішніх сил людини, адже в православному розумінні тілесна хвороба дуже часто є наслідком духовного ослаблення або неусвідомлених і забутих гріхів.
Про помилкове сприйняття Таїнства
У багатьох людей існує небезпечне забобонне упередження, ніби Соборування є «останнім напуттям» перед смертю, і кликати священника для його звершення слід лише до безнадійно хворих чи помираючих. Це зовсім не так.
Єлеосвячення — це Таїнство для зцілення та повернення до життя, а не для пом’якшення смерті. До нього вдаються при будь-яких серйозних фізичних хворобах або тривалих душевних скорботах (депресії, відчаї, важких стресах), які руйнують здоров’я людини.
Під час чинопослідування, яке складається з читання семи уривків з Апостола та Євангелія, священнослужителі хрестоподібно помазують єлеєм, змішаним із вином, чоло, ніздрі, щоки, уста, груди та обидва боки рук. Вино додається на згадку про євангельського милосердного самарянина, який перев’язав рани пораненій людині, возливши на них оливу та вино.
«Господи, Лікарю душ і тілес наших, Сам зціли раба Твого від усякої недуги»
Прощення забутих гріхів
Особливою духовною благодаттю Єлеосвячення є відпущення гріхів, які людина забула через людську неміч під час сповіді. Мова йде не про свідоме приховування провин (що є гріхом), а про ті вчинки чи помисли, які з часом стерлися з пам’яті, але продовжують обтяжувати людську душу і підточувати її духовні сили.
Оскільки душа і тіло людини взаємопов’язані, повне очищення від забутого духовного вантажу приносить полегшення і фізичному єству. Проте Соборування не скасовує і не замінює собою обов’язкове Таїнство Сповіді, а є доповненням до нього на шляху загального духовного лікування християнина.
Наприкінці Соборування священник кладе розгорнуте Святе Євангеліє письменами донизу на голови тих, хто соборується, як саму зцілюючу руку Господню, і молиться:
«…не мою руку грішну кладу на голови тих, що прийшли до Тебе… але Твою руку міцну і сильну, що в цьому Святому Євангелії є…»
Благодать Божа діє через віру людини, піднімаючи її з одра немочі для подальшого служіння Богу.
