Таїнство Шлюбу (Вінчання) є таке священнодійство, в якому наречені перед священником і Церквою дають вільну обіцянку про взаємну подружню вірність, а їхній союз благословляється ув образ духовного союзу Христа з Церквою. Через це священнодійство їм випрошується та подається благодать Господня для взаємної допомоги та однодушності у спільному християнському житті, а також для благословенного народження і християнського виховання дітей.
Шлюб був установлений Творцем ще в раю, коли Бог, створивши Адама та Єву, благословив їх словами: «Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю». Своїм приходом на весілля в Кану Галілейську Господь наш Ісус Христос освятив супружество Своєю присутністю та звершив там Своє перше диво, показавши, що чесний і чистий шлюб є благословенним Богом.
Про духовне приготування молодих
Православна Церква закликає молодят підходити до створення сім’ї з особливою відповідальністю та духовною чистотою. Оскільки шлюб є союзом двох душ на все життя, підготовка включає внутрішнє очищення.
Перед вінчанням наречений та наречена обов’язково мають пройти передшлюбну бесіду зі священником, посповідатися та причаститися Святих Христових Таїн, щоб розпочати нову сторінку життя з чистою совістю та Божим благословенням.
Подружнє життя порівнюється у Церкві зі служінням. Вінець, який покладається на голови наречених, є не лише символом царської честі нової родини, але й вінцем мучеництва — символом щоденного самозречення, перемоги над егоїзмом, терпіння та жертовної любові один до одного.
«Таємниця ця велика, я говорю щодо Христа і щодо Церкви» (Еф. 5:32)
Канонічні умови вінчання
Для того, щоб Таїнство Шлюбу могло бути звершене, необхідно дотримуватися канонічних засад Православної Церкви. Оскільки Церква благословляє лише той союз, який укладається свідомо та згідно із законом, першочерговою умовою є вільна згода обох сторін без будь-якого зовнішнього примусу.
Також важливим є те, що Церква не здійснює вінчання без попередньої державної реєстрації шлюбу, яка підтверджує серйозність намірів перед суспільством та законом країни проживання. Обидва партнери мають належати до Православної Церкви (в окремих випадках канони дозволяють шлюб з іншими християнами за умови виховання дітей у православній вірі).
Церковний устав чітко визначає дні, коли Таїнство Шлюбу не звершується під час року.
Вінчання заборонено проводити напередодні середы та п’ятниці (у вівторок та четвер), напередодні неділі (у суботу), під час чотирьох великих постів та у дні особливих свят.
Шлюб є малою (домашньою) Церквою, де панують мир, молитва та взаємна християнська любов.
